ЗДО №3, Сквирський ЗДО №3 ”Берізка”, Сквира
Київська область, Білоцерківський район

Щоб діти не залипали в гаджетах

Щоб діти не залипали в ґаджетах.

Як безболісно, без істерик і скандалів зменшити кількість часу, що його дитина проводить онлайн. Поради, які допоможуть батькам повернути дітей з віртуального світу в реальний – відірвати їх від ґаджетів.

«Дивись, щось дивне»: розбиратися разом

Безпека дитини в онлайн світі – це головне, про що мають дбати батьки. Вік, з якого можна давати дітям планшети й телефони, й час із ними – ці питання залишаються дискусійними. Щодо них у психологів та медиків немає на цей час єдиної думки. Тому це залишається на розсуд батьків і під їхню відповідальність. Зрозуміло, що коли після взаємодії з ґаджетом у дитини виразно змінюється поведінка, наростає дратівливість, нервозність, то з цим треба щось робити: тому батькам потрібно бути уважними.

Так само слід бути уважними до емоцій і запитань дитини з приводу того, що вона бачить в ґаджеті. Коли щось відбувається не так, коли дитину щось дивує чи насторожує, це «дзвіночок».

Дитина не завжди може зрозуміти небезпеку, але в неї точно виникне відчуття, що щось не так. От саме це відчуття вона має принести батькам, і цьому треба її навчити.

Дитина має знати, що може підійти до батьків з будь-яким запитанням і не буде за це насварена. Її індикатори безпеки в цифровому світі – страх, тривога або подив від чогось незвичного. Батьки повинні донести дитині, що коли щось невідоме, незрозуміле чи дивне діється, то: «прийди до мене, ми разом подивимося, яке воно дивне», «прийди – і ми разом це обговоримо».

Не все безкоштовне. Дорослі в курсі того, що в онлайн світі не все пропонують задарма, а діти налаштовані так, що все відкрито і доступно. Тому треба поговорити з ними про це, пояснити, що таке електронні гроші, яких не видно, розтлумачити, що не треба в магазині за ту таку класну футболку вводити номер батьківської банківської картки.

Не все правда. Онлайн світ безмежно цікавий, барвистий, динамічний, насичений можливостями. Діти мають бути в курсі, що не все серед цього правда. Завдання батьків – прищепити здоровий скепсис: навчити критично ставитися до пропозицій, до потоку інформації загалом і перевіряти, перш ніж погоджуватися. Ці навички, до речі, згодяться і в реальному світі.

«Мені нудно»: як зайняти дитину?

Ґаджети для дітей є способом цікаво проводити час.

Поставте себе на місце дитини: сидите ви разом в черзі на прийом до лікаря. І це ви знаєте, що для дитини зустріч дуже важлива, бо йдеться про її здоров’я. Дитині це байдуже – з огляду на вік й інші причини. Для неї має значення тільки те, що вона довго сидить і нудиться. Найбільш помічні ґаджети у тому, щоб прибрати нудьгу, зайняти дитину в той час, коли треба просто сидіти і чекати.

«Коли я, доросла, потраплю в чергу, мене теж дратує чекання. А коли дитині 5 років, то її просто розносить. І це ваше завдання – зробити так, щоби їй було чим зайнятися», – наголошує психолог. І радить кілька нескладних варіантів.

Ігри для подорожей. Вони так і називаються «Ігри для подорожей», їх можна купити в іграшкових чи дитячих магазинах. Зазвичай у металевих коробках, на магнітах, як пазли. У грі є різні завдання, і діти їх виконують, складаючи частинки. Дуже зручно в автобусі чи в машині – не розлітається.

Настільні ігри. В магазинах є великий вибір неактивних настільних ігор, для яких потрібна мала територія. Є компактні, які вміщаються в дамську сумочку, – різні види лото, наприклад. Є більші – з картками, типу «Ерудит». Якщо дитині сподобається гра, а батьки підтримають це і для себе свідомо вироблять звичку брати її зі собою, то дитина буде із задоволенням грати і не проситиме ґаджетів.

 

«Няня». Няня в лапках, бо це умовне поняття.. З чиєюсь допомогою мама, а вона переважно бере на себе основний догляд з дітьми, повинна звільняти впродовж дня час для себе. Для своїх невідкладних справ, а також для свого відпочинку. Потрібно вивільнити собі годину-дві, щоби в той час, коли дитина вже буде поруч, не відволікатися. «Щоб у вас не було потреби дати дитині телефон чи планшет, щоби звільнитися від неї, – додає психолог. – Це ваша відповідальність – знайти собі людину, яка замінить вас на певний час, а насправді вивільнить вас потім для дитини».Нянями можуть бути дідусь чи бабуся, сусідка чи подруга, чи старші діти, чи реальні няні за гроші.

Ігри з історією. Пам’ятаєте ігри, в які самі грали в дитинстві? В «слова на букву», в «міста», в «крокодила», у фанти, в чу-ва-чі, у «тепло-холодно». Якщо хочете відірвати дитину від комп’ютера або принаймні зменшити час її перебування за ним, маєте запропонувати щось таке, що буде їй цікаво. Так, треба щось придумати або згадати.

Можна гратися мимохідь – вмикати цікавість до того, що навколо. Порахувати всі червоні машини, чи роздивитися грошову купюру, чи знайти відмінності між двома балконами, чи вгадати, хто з’явиться з-за рогу – чоловік, жінка чи, наприклад, песик.

Якщо батьки уявляють собі, що дитина, яка має доступ до компа, планшета чи телефона, в якийсь один прекрасний день погодиться менше грати і більше читати, то вони дуже помиляються. Щоби ввести альтернативу ґаджету, потрібен час. І в цей період батькам доведеться робити це щось альтернативне разом із дитиною.

«Мам, а ти сама в телефоні»: сім’я як система

Ми не можемо відучити дітей від того, що робимо самі у них на очах.У батьків запитали, скільки часу вони проводять з гаджетом і скільки часу в ньому сидять їхні діти. Третина опитаних відповіли, що діти сидять 2-3 години в день, ще третина – що годину-півтори. Ще 24% сказали, що малі залипають онлайн по 3-4 години. Виявилося, що є закономірність – батьки самі приблизно таку саму кількість часу сидять у гаджетах.

«Дітям дуже важко пояснити, що от я в телефоні роблю щось корисне і важливе, а ти там просто бавишся, якусь он ферму будуєш. Тому тобі не можна, а мені можна. Такий підхід не працює», – акцентують  психологи.

 

Сім’я є взаємопов’язаною системою. І у батьків не вийде заборонити щось своїм дітям і при цьому дозволяти собі. Якщо батьки хочуть обмежити онлайн малечі, то його доведеться обмежити передовсім самим собі. Як мінімум на той період, коли перебувають удома.

В межах дому мають бути одні правила для всіх. Важливо, щоб їх дотримувались і дорослі, і діти.

«Не грай в туалеті!»: де шукати вільні зони

Варто сформулювати правила, пов’язані з використанням ґаджетів у сім’ї. Ці правила мають бути чіткі і зрозумілі. Їх повинні дотримуватися всі без винятку члени родини – бабусі і коти також.

Не їсти з гаджетами. Це правило не потребує додаткових пояснень.

Не використовувати телефон як засіб проти істерик. Коли дитина кричить чи капризує, не давати телефон: «На, заспокойся!»

Вимикати гаджети за годину до сну. Організм перед сном поступово переходить у стан спокою, загальмовуються всі нервові процеси. І ця година потрібна, щоби психіка налаштувалася, приготувалася до періоду необхідного відпочинку.

Вчені дослідили, що читання книжки перед сном діє заспокійливо. Тоді як фільми та ігри, і навіть читання онлайн збуджують. Такий ефект пояснюють тим, що будь-який екран має світловий вплив і високу контрастність, а це стимулює мозкову активність. Коли ми читаємо в телефоні, мозок і відповідно нервова система залишаються в стані збудження.

«Правильний» контент. В телефоні, планшеті та комп’ютері  має бути доступною інформація, яку можуть бачити діти. Повинні бути, на розсуд дорослих, добрі ігри. Обов’язково слід тестувати додатки перед тим, як їх буде використовувати дитина.

День без гаджета. Домовтеся, що ви плануєте якийсь один родинний день, коли всі живуть без комп’ютерів і телефонів. Дзвінки, втім, дозволяються.

Зона, вільна від гаджетів. Добре, якби була частина дому, де не можна використовувати гаджети. Як-от ванна-туалет, спальня, кухня. Заборона поширюється на всіх. Правила так само індивідуальні для кожної родини. Для когось може бути «гаджети лиш на вихідні»,  а комусь це не варіант. Хтось додає «не мати особистих акаунтів до 12 років» чи «заробити час в гаджеті». Ну і класика: «не дивитися гаджет під ковдрою», тобто в темноті.

Головне і найголовніше

1.   Змінюємо сімейну систему, а не дитину.

Коли ми змінюємо загальносімейні правила, пов’язані з ґаджетами, дитина змінюється сама. Відпадає потреба кричати, сварити, забирати, ховати, заблоковувати.

2.   Пропонуємо дитині значну і «смачну» альтернативу ґаджетам.

Не можна власну круту ферму поміняти так просто на дуже розвивальну батьківську книжку або на корисну сімейну працю. Так не вийде. Батькам доведеться щоразу знаходити «смачну» альтернативу, тобто щось цікавіше за те, що в ґаджеті. А потім зі «смачної» можна пересадити ще й на корисну. Але мусить бути витриманий якийсь час.

3.   Вводимо правила користування ґаджетами вдома для всіх.

Навіть якщо спочатку це будуть одне-два правила, але які всі будуть неухильно виконувати, це буде перемога. Оптимально почати із «години до сну». Далі перелік можна розширювати за згодою сторін.

4.   Постійно пам’ятаємо про безпеку дитини в онлайн світі.

Говорити дитині: «Пам’ятай, коли щось не так, приходь до мене, глянемо разом». Повторювати це час від часу, хоч б разів на тиждень. Змиритися з тим, що в контексті доведеться відволікатися і на корову в Майнкрафті, і на багато що подібне.

5.   Головне – заохочувати в родині інше проведення часу, без гаджетів.

Перш за все доведеться постановити це собі і запровадити як сімейне правило. Треба мати напоготові якийсь перелік занять. Якщо дитина погодиться, потрібно підтримувати та заохочувати – хвалити, передбачити бонуси, нагороджувати.

6.   Найголовніше – пам’ятати, що ви найкращі батьки. І тому робите спочатку порядок із собою, а потім беретеся за дитину. Тоді вона навіть не помітить «виховання» й органічно прийме всі зміни.

 

Логін: *

Пароль: *